Чи бачили Ви, скільки надії в очах дитини?

Чи бачили Ви, скільки надії в очах дитини?
А скільки її в погляді сироти? Сирітська надія — це проба на людяність суспільства, яке замуровує себе в домовину самовдоволення. Діти-сироти — це ангели, посланці терпіння неусвідомленого болю, який робить їхні серця чутливими — не на брак їжі чи одежі, але на брак довіри, готової прийняти їх до свого життя, зі всією їхньою долею, падіннями та злетами... і не на час, визначений законодавством, але — на все життя, як рідних, з відповідальністю за їхнє теперішнє та їхнє майбутнє. 

Благодійна організація "Архангел Михаїл" уже опікується кількома діточками, які стануть вихованцями Дитячого Будинку «Наш Рідний Дім» після завершення його будівництва.

Сьогодні діти відвідують школу дитячого хорового співу «Дударик», фольклорну студію «Джерельце». Займаючись разом із дітьми, які мають біологічних батьків, діти-сироти втрачають відчуття ізольованості, відокремленості від життя ровесників. Діти-сироти, незалежно від генетичного минулого своїх батьків, у дбайливій, щиро любовній атмосфері можуть розвинутись у геніальних особистостей, творців культури, мистецтва чи науки. Правдиво те, що коли життя забирає щось з однієї руки, то Бог щедро нагороджує в іншу. Тому, коли дитина, невинно для себе, втрачає батька-матір, її душі дарується окремий талант, який необхідно допомогти розвинути, не зважаючи на зусилля, що вимагались би для довершення цього, Богом початого, діла. Якщо цих дітей не підбере Церква чи держава, то їх підбере кримінальний світ і тоді ці таланти служитимуть далеко не Божій славі.